Лист – звернення підлітка до найближчих і найдорожчих людей – батьків

Woman with fountain pen
  • Не псуйте мене. Я прекрасно знаю, що не повинен отримувати все, про що прошу. Я просто перевіряю вас.
  • Не бійтеся проявляти твердість щодо мене. Я віддаю перевагу цьому, бо це дозволяє мені знати міру й місце.
  • Не застосовуйте силу у відносинах зі мною, інакше це привчить мене до думки, що тільки сила має значення. З більшою готовністю я сприйму ваше керівництво мною.
  • Не будьте непослідовними: це збиває мене з глузду і змушує намагатися «вийти сухим з води» у всіх можливих випадках.
  • Не давайте пустих обіцянок: це підірве мою довіру до вас.
  • Не піддавайтеся на мої провокації, коли я кажу або роблю речі, які засмучують вас. Інакше я знову буду домагатися такої «перемоги».
  • Не засмучуйтеся, якщо я кажу, що ненавиджу вас. Просто я хочу, щоб ви пошкодували про те, що ви зробили стосовно мене.
  • Не змушуйте мене почувати себе малям. Я компенсую це тим, що буду поводитися так, начебто я – «центр Всесвіту».
  • Не робіть для мене й за мене те, що я можу зробити для себе й за себе сам. Якщо це станеться, я буду вимагати, щоб ви обслуговували мене завжди.
  • Не звертайте увагу на мої «дурні» витівки: ваша підвищена увага допоможе їх закріпити.
  • Не робіть мені зауваження в присутності інших: я буду реагувати на них лише наодинці, без сторонніх.
  • Не намагайтеся мене повчати в конфліктній ситуації: я однаково нічого не почую, а якщо почую, то не стану реагувати. Поговоріть зі мною тоді, коли гнів поступиться місцем здоровому глузду.
  • Не намагайтеся мене увесь час повчати: ви здивувалися б, довідавшись, як добре я знаю, що таке «добре» і що «погано».
  • Не змушуйте мене вважати, що помилки, допущені мною, – це злочин: я повинен навчитися припускатися помилок, не думаючи при цьому, що я ні на що не здатний.
  • Не чіпляйтеся до мене й не гарчіть, інакше мені доведеться прикинутися глухим, аби захиститися.
  • Не вимагайте від мене пояснень із приводу моєї поганої поведінки: я дійсно не зможу нічого пояснити. Якщо ви зможете це зрозуміти, я спробую сам собі й вам усе пояснити, але на це потрібен час.
  • Не випробуйте занадто сильно мою чесність: мене легко злякати, при цьому я починаю брехати.
  • Не забудьте, що я розвиваюся, а значить – експериментую: у такий спосіб я вчуся. Примиріться, будь ласка, із цим.
  • Не оберігайте мене від наслідків моєї діяльності: мені необхідно вчитися на власному досвіді.
  • Не звертайте увагу на мої маленькі нездужання: я можу навчитися отримувати задоволення від свого поганого здоров’я, якщо завдяки цьому я буду в центрі вашої уваги.
  • Не відсахуйтеся від мене, якщо я ставлю вам чесні й прямі запитання: інакше ви виявите, що я перестав вас запитувати й шукаю інформацію там, де мені її пропонують.
  • Не відповідайте на мої дурні й безглузді запитання: я просто хочу звернути на себе вашу увагу.
  • Ніколи не вважайте, що вибачитися переді мною – нижче вашої гідності. Ваше чесне вибачення й визнання своїх помилок викликає в мене теплі почуття до вас.
  • Ніколи не стверджуйте, що ви досконалі й непогрішні, інакше мені доведеться бути гідним занадто багато чого, а так не хочеться впевнюватися у зворотному.
  • Не турбуйтеся проте, що ми проводимо занадто мало часу разом:
  • Варто потурбуватися про те, як саме ми з вами його проводимо.
  • Не дозволяйте моїм страхам збуджувати у вас тривогу: інакше я дійсно злякаюся. Демонструйте мені вашу мужність і власну хоробрість.
  • Не забувайте, що мені потрібні ваші розуміння й підтримка. Я гадаю, що ви й без мене це знаєте.
  • Ставтеся до мене так, як ви ставитеся до своїх друзів: я теж хочу бути вашим найкращим другом.
  • Не забувайте: ваші добрі й теплі побажання, які ви даруєте мені щедро щодня, якщо не зараз, то через роки повернуться вам сторицею.
  • Пам’ятайте, що у вас є найбільше диво на світі. Це диво – я, ваша дитина!

ЗАПОВІДІ БАТЬКАМ

  1. Ніколи не займайтеся вихованням у поганому настрої.
  2. Чітко визначте, чого саме ви вимагаєте від дитини, і поясніть це їй, а також довідайтеся, що вона думає з цього приводу.
  3. Надайте дитині самостійності; виховуйте, але не контролюйте кожен її крок. Не підмінюйте виховання опікою.
  4. Краще не підказуйте готового рішення, а вкажіть шляхи до нього й час від часу аналізуйте разом з дитиною її неправильні та помилкові кроки до мети.
  5. Не пропустіть момент першого успіху.
  6. Вчасно зробіть зауваження, відразу оцініть вчинок і зробіть паузу – дайте усвідомити почуте.
  7. Головне – оцінити вчинок, а не особистість.
  8. Доторкніться до дитини й тим самим дайте їй відчути, що співчуваєте її помилці, вірите в неї, незважаючи на помилку.
  9. Виховання має бути поетапним, а вихователь повинен бути вимогливим, але добрим.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*