Чому діти обманюють і як батьки мають на це реагувати?

dity-obmanuut

Ще Батьки можуть закривати очі на багато речей, але ніколи не варто залишати без уваги дитячу брехню. Антон Чехов в свій час дуже влучно підкреслив: «Листоїд нищить рослину, іржа – залізо, а брехня – душу».

Отже, для початку, давайте з’ясуємо, чому діти обманюють?

Часто причиною дитячої брехні є бурхлива уява малюка, це найбільш «мила» брехня. Коли маленька людина із широко відкритими оченятами розповідає історії про свої карколомні пригоди, неіснуючих істот і т.п. Адже в уяві дитини реальність змішується з мріями, світосприйняття є дещо казковим, і часом малюк сам не може відрізнити, де закінчується реальність і починаються його фантазії. У віці 3-4 років малята почуваються чарівниками, які володіють особливим хистом. Сила прагнення у цьому віці є потужнішою за здоровий глузд.

Також, причиною брехні може бути бажання компенсувати те, чого насправді немає. «Мій тато – депутат!», – може заявити дитя, яке постійно чує вдома, що депутатам живеться дуже легко і заможно.

Обманюють діти (правда, вже трохи старші, 7-8 річні) і бажаючи «замести сліди» чи зняти з себе підозру: «Це Джек біг і зачепив хвостом вазу».

Проте, найчастіше, мабуть, діти обманюють, бажаючи здобути нашу прихильність і любов чи просто привернути до себе увагу: «Матусю, мене болить голівка…» (бажання почути слова співчуття); «А я на канікулах стрибав з парашутом!», – може вигадувати школярик, бажаючи привернути увагу однокласників.

Як реагувати батькам?

Перше і найважливіше правило – не навчайте брехати, не обманюйте самі. Один раз сказана брехня має властивість примножуватись. Інколи ми, дорослі, навіть не помічаємо своєї «невинної» брехні. Сюди відноситься і нещирість, коли, наприклад до нас завітали непрохані гості, ми з ними поводимось дуже чемно, дякуємо за несподіваний, але «такий приємний» візит, а потім обмовляємо тих людей: «Як можна бути такими настирливими і безтактними?!» в присутності малечі. А фраза: «Тільки не кажи татові (мамі)», хіба нею ми не вчимо обманювати? Існують такі речі, про які правду потрібно розповідати «поступово» (наприклад про існування Святого Миколая (Діда Мороза) чи про те, як з’являються діти). Зрозуміло, що Ви не можете сказати правду 3-річній донці (синові) стосовно цих питань, але не варто перекручувати, а потім відмовлятися від своїх слів, краще «дозувати» інформацію, поступово розкриваючи усю суть справи.

Одна помилка батьків, яка спонукає (несвідомо) дітей обманювати – це звичка постійно порівнювати свою дитину з іншими дітьми. Внаслідок цього дитина весь час намагається дотягнутися до якоїсь планки, може вважати себе невдахою, гіршою за інших дітей. А відповідно – почати обманювати, щоб вдавати із себе кращу, ніж є насправді.

Будуйте приязні взаємини з дитиною, ніколи не обзивайте її брехуном, це тільки погіршить ситуацію. Не створюйте умов для брехні надмірною суворістю чи осудом, навпаки намагайтеся будувати відносини на довірі. Адже де є довіра і взаєморозуміння – немає місця брехні. А найголовніше – самі будьте щирими! Щирістю ми привчаємо дитину казати правду.

Автор: Марта Павлюк

Джерело: mama-tato.com.ua

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*