Послідовність – золоте правило виховання

posledovatelnost

«Діти стають розбещеними не від надмірної любові батьків, а від їх непослідовності» – цю фразу можна часто зустріти в різних статтях про виховання, у коментарях психологів, але не завжди батьки розуміють її значення, а точніше – як, власне, діє це правило.

Що таке послідовність у вихованні, чому її значення настільки велике?

Послідовність – один з найважливіших факторів у вихованні, який допомагає розвинути у дітей відчуття безпеки, передбачуваності, контролю, додає впевненості в собі. Здавалося б, якщо цей секрет налагодження порозуміння між батьками і дітьми розкрито, то тепер зникнуть усі проблеми у вихованні. Але чи насправді так легко бути послідовними?

Бути послідовним – це щось ближче до поняття «бути суворим», чи навпаки, «бути ліберальним»? Тут, швидше, мова йде не про стиль виховання (суворий чи ліберальний), а про постійне (послідовне) дотримання цього стилю. Мама, яка є строгою в той час, коли має проблеми на роботі, або роздратована через пригорілий у духовці пиріг, а у всіх інших випадках дотримується класичного ліберального стилю виховання з елементами вседозволеності, – не є послідовною, це зрозуміло. Послідовні батьки у своїй поведінці керуються логікою, прийнятими правилами, а не емоціями (ми, звісно, люди а не роботи, це не означає, що послідовність є синонімом беземоційності, але приведені тези складають основу послідовного стилю виховання). Якщо Ви вже встановлюєте якесь правило, або лякаєте наслідками його недотримання, то маєте діяти згідно з тим що було Вами сказано. Найгірше, що може «розгойдати» дисципліну – це коли батьки роблять заяви, а потім не дотримуються своїх слів.

Часто ми караємо дітей під впливом власної люті, в цей момент встановлюємо надто суворі покарання, а коли гнів мине, розуміємо, що це покарання є недоцільним, або що ми не в змозі проконтролювати його дотримання (наприклад, заборона гуляти цілий місяць). Відтак згодом ми самі порушуємо власні слова, а потім дивуємось: чому наші діти такі неслухняні? Важливо також послідовно дотримуватись своїх обіцянок і нагороджувати дітей, адже послідовність у вихованні стосується не лише покарань, запровадження і дотримання дисципліни.

Ну і на останок, хочеться вкотре підкреслити, наскільки важливим є те, щоби батьки були «за одно» у вихованні своєї дитини, і мама і тато повинні мати спільну позицію, спільний погляд на виховання. Інакше, про яку послідовність може йти мова?

Автор: Марта Павлюк

Джерело: mama-tato.com.ua

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*