Дитячі страхи: звідки вони беруться?

dyt-strahy

Напевне, кожен з нас відчував страх і добре знає, що це таке. Хтось боїться виступати перед публікою, інший уникає ліфтів, а ще інший не подорожує, бо має страх перед літаками, авіаперельотами.

Що ж таке страх? Це щось позитивне чи негативне?

Важко сказати однозначно, адже інколи страх стримує нас від негативних вчинків, “робить послугу”. Але зовсім інша річ, коли наш страх виходить з-під контролю і з’являється фобія, яка отруює нам душу, паралізує тіло. Фобія однозначно є хворобливим станом і з нею потрібно боротися.

Чого ми боїмося?

Левову частку займають страхи, з якими ми народжуємось: страх загубитися, бути покинутим (самотнім), страх перед побиттям.

Деякі страхи виникають після пережитих неприємних чи навіть трагічних випадків: той, хто потрапляв в автокатастрофу, може боятися машин, хто застрягав у ліфті – може почати страждати на клаустрофобію, той, кому колись невдало зробили укол (було боляче), може назавжди здобути страх перед цією процедурою.

Що стосується дитячих страхів, то часто саме батьки несвідомо провокують появу багатьох страхів у своїх чад. Наприклад, дитина може мати страх перед тим, що батьки перестануть жити разом, сім’я розпадеться, якщо розуміють, що мама й тато мають протилежні погляди на всі питання, що стосуються дитини. Також, часто діти є лякливими і невпевненими, коли батьки є непослідовними у своєму стилі виховання: одного дня дозволено все, наступного – все заборонено, дитина не знає чого їй чекати наступної миті. Типово також, коли батьківські страхи і фобії передаються дітям, адже малята у всьому наслідують найбільших авторитетів: маму і тата.

Не прищеплюймо страхів своїм дітям!

Як розуміти цю фразу? Легко пояснити на банальному прикладі: дитина бігла, впала і вдарилась колінком, а Ви ще більше поглиблюєте біль словами: “Ой, біднесенька, мабуть дуже сильно вдарилась?! Що ж тепер робити!” (починається паніка). Дуже типова ситуація. Дитині може бути й не боляче, але коли мама так каже, то вона, звісно, вирішить, що справді дуже сильно вдарилась, просто не відчула. Тепер вона буде довго плакати, і наступного разу після найменшого удару знову буде істерика. Мама ж сказала, що впасти = біль.

Часто дитячий страх спричинений незнанням, або перекрученим (нафантазованим) розумінням ситуації, реальності. Тому розмовляймо з дитиною, пояснюймо їй ті речі, які лякають малечу – все насправді не так, як малює дитяча уява.

З дитячими страхами потрібно боротися невимушено. Є страх перед громом і блискавкою? Поводьтеся невимушено і спокійно. Коли починається гроза, дайте зрозуміти своєю поведінкою: все, що відбувається надворі – абсолютно звичайне природне явище, воно не несе жодної небезпеки і не має лякати дитину.

І наостанок: не забороняймо дитині помилятися. Діти дуже переживають з того приводу, якщо їм не вдається бути такими досконалими, як від них того вимагають батьки. Часом страх отримати негативну оцінку в школі може стати причиною всіх невдач дитини, зробити її несміливою і над міру сором’язливою на все життя. Чи хочемо ми цього?..

Автор: Марта Павлюк

Джерело: mama-tato.com.ua

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*