Як допомогти маленькій дитині впоратися зі стресом

det-stress

Маленькі дітки, як і дорослі, теж можуть переживати періоди стресу. Причин цьому може бути безліч, включаючи зміни в домашній обстановці, конфлікти між навколишніми людьми, психологічні розлади або недавні втрати (у разі розлучення або смерті одного з родичів). При цьому дуже важливо, щоб ви, як батьки, навчилися бачити, визначати ознаки стресу у свого малюка і вміли боротися з подібними проблемами. Є декілька простих речей, за допомогою яких ви можете самі допомогти дитині впоратися зі стресом.

Стрес у немовлят

Немовлята набагато чутливіші до всього, що їх оточує, ніж думають їхні батьки. Якщо ви відчуваєте стрес або тривогу, ваш малюк, як правило, відчуває те ж саме. Ці кілька порад (деякі з них можуть здатися очевидними багатьом батькам) допоможуть заспокоїти малюка і знизити рівень його емоційного стресу:

  • Притисніть його до себе і обійміть. Обійми сприяють викиду окситоцину, який має заспокійливий ефект.
  • Говоріть з малюком або співайте йому спокійним ніжним голосом перед тим, як взяти його, і під час своїх дотиків. Це дасть йому зрозуміти, що ви поруч.
  • Сповивання або щільне закутування малюка перед годуванням, обійми і колисання допоможуть йому швидше заспокоїтися.
  • Якщо у дитини стрес, намагайтеся по максимуму приглушити навколишнє світло і звук. Багато немовлят дуже чутливі до яскравого світла, як і гучний звук може викликати у малюка стрес. Намагайтеся, щоби середа навколо вашої дитини була спокійною і мирною, наскільки це можливо, а особливо в періоди стресу.
  • Плавно колисайте малюка на руках або на колінах.
  • Покладіть свій пальчик в крихітну долоньку немовляти, нехай деякий час воно потримає вас за руку. Смоктання пальця або пустушки також допоможе йому заспокоїтися.

Стрес у малюків і дошкільнят

  • Переконайтеся, що ваша дитина спить достатньо. Як нічний, так і денний сон дуже важливий для дітей даного віку. З усіма своїми емоціями і проблемами їм набагато складніше впоратися, коли вони втомилися. Дотримуйтеся режиму денного та нічного сну дитини, щоб вона добре висипалася, встигала відпочити і відновитися під час сну. Також переконайтеся, що дитина добре і правильно харчується.
  • Намагайтеся стримувати свій власний стрес і занепокоєння (на малюків і дошкільнят це також сильно впливає). Якщо ви будете постійно роздратовані, то і малюк не буде відчувати себе спокійно, що призведе до значного стресу. Це стосується і розмов про ваші стресові ситуації в присутності дитини. Постарайтеся знайти спосіб керувати своїми емоціями і боротися зі стресом, щоб не тільки знизити рівень стресу у малюка, а й дати йому приклад – правильну модель поведінки для таких неприємних ситуацій.
  • Щодня знаходьте час для своєї дитини. Іноді вистачить і кількох хвилин, іноді часу доведеться приділити більше, але намагайтеся робити це кожен день і в цей час займайтеся тільки малюком. Коли у дитини стрес, вона потребує вашої уваги як ніколи. Приділяючи час тільки лише їй, будь то гра, обійми, читання книжки або просто спілкування, ви нагадаєте малюкові, що ви поруч, любите його і що він – найважливіший у вашому житті.
  • Говоріть з дитиною про те, що вона відчуває. Якщо вона не може підібрати слів, щоб розповісти вам, допоможіть. Адже дитина також може відчувати злість, страх, самотність або смуток. Дізнатися про почуття дитини можна також через гру, малювання та інші способи самовираження, які близькі вашому малюкові. А вислухавши дитину, поясніть їй, що відчувати подібне в даній ситуації нормально, і розкажіть, як впоратися з цими емоціями.
  • Намагайтеся підготувати свого малюка до ситуацій, які можуть виявитися для нього стресовими. Наприклад, якщо ви збираєтеся до лікаря, розкажіть про це заздалегідь, поясніть, чого варто очікувати. Говоріть коротко і зрозуміло, простими словами. Переконайте дитину, що все з нею буде добре, і що ви будете поруч.

Уважно стежте за проявом ознак стресу у дитини. Чим раніше ви їх помітите, тим краще. Якщо ж у малюка ознаки стресу продовжують проявлятися регулярно, незважаючи на ваші спроби допомогти, обов’язково зверніться до педіатра і дитячого психолога.

Автор: Сальнікова Анна

Джерело: mama-tato.com.ua

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*